Історія закладу

Деталі

Перегляди: 5001

Історія нашого позашкільного закладу бере свій початок в далеких 20-хх роках минулого століття. В той час радянська влада почала створювати власну виховну систему роботи з молоддю та дітьми. Молоді люди, старші 14 років об’єднувались в в комсомольські організації, при яких створювались дитячі спартанські групи (за іменем борця за свободу рабів).

Перші такі групи виникли в Таращі при дитячому будинку та в мікрорайоні Заріччя при хаті-читальні в 1923 році. В тому ж році комсомольці цукрового заводу села Лука створили спартанську дитячу групу при школі. Утворювались такі групи і в інших селах. В 1924 році ці розрізнені групи були об’єднані в організацію, що стала називатись піонерською.В 1927 році члени цієї організації отримують приміщення для своєї роботи, яке мало назву «Піонер-клуб». Тут піонери отримували завдання для своєї діяльності: зокрема, активно працювали над ліквідацією неписьменності серед населення та безпритульністю серед неповнолітніх. Працювали гуртки за інтересами: драматичний, балетний, фото гурток, радіо гурток. Директором піонер-клубу була Фаіна Борисівна Ременнікова.В ті далекі 30-40-і роки в країні вже склалась державна система позашкільної виховної роботи. Позашкільна робота з дітьми стала невід’ємною частиною роботи державних установ, громадських організацій, що займались навчанням і вихованням дітей.
    Та великих втрат позашкільним закладам нанесла Велика Вітчизняна війна. В січні 1944 року радянські війська визволили м. Таращу від німецьких загарбників, а вже 14 травня 1944 р. районними комсомольськими зборами разом з учительським активом Таращанського району була прийнята постанова: «Відновити роботу районного піонер-клубу. Організувати гуртки художньої самодіяльності, гуртки юних техніків, в яких підготувати з числа учнів старших класів інструкторів-керівників гуртків для шкіл району». Наказом по Таращанському РАЙВНО від 23 серпня 1944 року відновив свою роботу піонер – клуб і його директором була призначена Чорноус Марія Петрівна.
    А вже в жовтні 1944 року повернулася з евакуації Ременнікова Фаїна Борисівна, яка була знову призначена на посаду директора піонер – клубу. І закипіла робота…
Будинок піонерів звернувся до учнів шкіл району взяти участь у воєнній позиці. В результаті деякі класи передплатили позику колективно, деякі індивідуально. Учні Чапаєвської СШ передплатили позику на 3075 крб.
    1 липня 1944 року за ініціативою комсомольського активу і Будинку піонерів в с. Лісовичі відкрився піонерський табір для дітей району. Будинок піонерів послав у піонерський табір для роботи з дітьми своїх інструкторів. А кошти і продукти для табору збирали по всьому району.
Гуртківці маленького районного будинку піонерів брали участь у всіх республіканських творчих заходах. Так, в жовтні 1945 року був оголошений республіканський конкурс на кращий виріб з народного образотворчого мистецтва. З Таращі були відправлені вишивки, керамічні вироби, малюнки, виготовлені гуртківцями.
Піонер-клуб м. Тараща і в ті роки був центром дитячого творчого життя. Потрапити на новорічний бал-маскарад в будинок піонерів було нагородою учням, які виготовили власноруч кращі маскарадні костюми. Новорічні вистави тут були дуже яскравими і цікавими, їх готували фізкультурний, балетний та драматичний гуртки.
В квітні 1947 року проводилась Перша республіканська олімпіада дитячої творчості та художньої самодіяльності. Піонер-клуб зайняв І місце в районній олімпіаді і його вихованців  направили на обласну олімпіаду. А вже 19 червня відбувся І повоєнний зліт піонерів, в якому таращанці теж взяли участь. З 1948 року організатором районних олімпіад дитячої художньої самодіяльності був теж будинок піонерів, з 1947 року в Таращанському будинку піонерів проводились районні піонерські зльоти. 

Навчання в гуртках Таращанського піонер-клубу було поставлено на високому рівні. Особливо цікавою була робота в авіамодельному гуртку, домровому оркестрі, танцювальному та вишивальному гуртках.
     Вперше задум створення авіамодельного гуртка виник у райкомі комсомолу в 1947 р. Восени з лав Радянської Армії демобілізувався авіатор Бондаренко М.І. Його призначили на посаду викладача Таращанського технікуму відділу механізації сільського господарства і керівником авіамодельного гуртка. Десять вихованців гуртка отримали вищу освіту і працювали в авіації. Серед них В.Степченко, Л.Хоменко, В.Кустовський та ін. На обласних змаганнях юних авіамоделістів вихованці гуртка 50-60-х років минулого століття домагались високих результатів і виборювали призові місця. В 1951 році гурток авіамоделістів був нагороджений похвальною грамотою обкому комсомолу ЛКСМУ, переможцями змагань та кращими учнями були визнані Йосип Дончук та Анатолій Радченко.З 1948 року в піонер-клубі був створений оркестр народних інструментів. Він багато разів був переможцем обласних конкурсів художньої самодіяльності: в 1950 р. – ІІ місце в обласному огляді,  1953 р. – ІІІ місце, 1956 р. – І місце, в 1960 році – І місце.  Керівником оркестру працював В.О. Трофімов. Кращими гуртківцями були Яремчук, Макаренко, Скрипник. Оркестр народних інструментів Таращанського будинку піонерів виступав в Київському оперному театрі, Київській філармонії, театру музичної комедії.